Чи переживе Україна енергореформи-2019

2019 рік стане роком значних змін в українській енергетиці. Вони можуть бути як позитивними, так і не дуже — все залежить від шляхів подолання проблем під час впровадження змін.

Нові правила. Нові помилки. Нові рішення

2019-й є роком запровадження в Україні ключових положень Закону "Про ринок електроенергії". Разом з ними набирають чинності тисячі сторінок підзаконних актів, документів від регулятора — НКРЕКП, постанов Кабміну. Всі ці документи далеко не завжди готуються синхронно та узгоджено, тож помилок не уникнути.

Деякі з них уже даються взнаки: українським комунальним підприємствам важко закупити електроенергію на новому ринку. Найперше, у них для цього замало організаційної спроможності — знань, як це робити, як працює новий ринок електроенергії. Виявляється, реформи — це не лише закон та "підзаконка", але й комунікаційна робота. Однак, ключова проблема для тих самих водоканалів та інших споживачів полягає в тому, що на їх аукціони в системі Prozorro не дуже хочуть відгукуватись постачальники. Останні просто не можуть гарантувати певного рівня ціни для комунальних підприємств, оскільки й самі розуміють, що не знають, якою буде ціна з моменту повного запуску нового ринку.

Постачальники не можуть передбачити наперед ціну на новому ринку. Щоб виправити цю ситуацію, потрібно внести декілька невеликих змін до законодавства, а також провести відповідну роз"яснювальну роботу, адже менеджерам комунальних компаній потрібно пояснити суть змін на ринку. І це не те завдання, яке вирішується одним листом-роз"ясненням. Потрібна системна комунікаційна робота. Питання в тому, наскільки оперативно встигнуть відреагувати ключові інституції, які впливають на ринок: НКРЕКП, Кабмін і профільне Міненерговугілля, "Укренерго", філія ДП "Енергоринок".

До речі, сам момент повного запуску ринку повинен настати влітку 2019 року. Однак, перед парламентськими виборами навряд чи хтось ризикуватиме зробити це — вже є багато прогнозів різкого стрибка цін, який він спровокує. Ставки і ризики занадто великі, тож ймовірно, його відкладуть на післявиборчий період.

Помилок і нестиковок при впровадженні нового ринку електроенергії у цьому році буде багато. Питання в тому, як їх вирішуватимуть — вчасними змінами в законодавство та регуляторними документами чи "ручним управлінням"? Власне, згодом побачимо.

Прискорені темпи розвитку ВДЕ

Ще більші зміни очікують найбільш динамічний сектор електроенергетики — на відновлюваних джерелах (ВДЕ). У грудні 2018-го був проголосований в першому читанні законопроект №8449-д, що, на думку авторів, повинен забезпечити конкурентні умови виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії.

Скоріше за все, він буде прийнятий повністю, оскільки поточний склад Комітету ВР з ПЕК серйозно налаштований довести його до кінця. Результатом стане те, що великі виробники електроенергії з ВДЕ почнуть змагатися за квоти на виробництво. Той, хто пропонує меншу ціну — отримає більшу частину визначених державою квот.

Передбачається, що всі станції з великою потужністю повинні будуть обов"язково брати участь в аукціонах. З 2020 року це стосуватиметься ВЕС потужністю понад 20 МВт, але надалі показник знижуватиметься. Для менших електростанцій залишиться "зелений" тариф, хоч і дещо зменшений. Таке рішення є цілком логічним, адже аукціони — схема, придатна виключно для великих компаній, через високі адміністративні та фінансові бар"єри. Вони в принципі є непідйомними для малих компаній, і європейський досвід багаторазово це підтверджує. Правильним у законі є і те, що малі станції потужністю до 500 КВт зможуть працювати без ліцензії — це стимулюватиме розподілену генерацію.

Впровадження аукціонів означає, що цьогоріч ми, швидше за все, побачимо різку акселерацію галузі ВДЕ. Вона почалася ще минулого року, коли стало очевидно, що закон має високі шанси на ухвалення. Бізнес почав прискорювати інвестиції в сонячні і вітрові електростанції, щоб встигнути ще отримати "зелений" тариф. Бо він, на відміну від аукціонів, — зрозуміліша і вже відпрацьована схема. Хоча в ній є свої проблеми, на вирішення яких намагаються ухвалити новий закон.

Майже без ПДВ

Крім того, набули чинності зміни до Податкового кодексу, відповідно до яких імпорт обладнання для альтернативної енергетики звільняється від сплати ПДВ до кінця 2021 року. Лишень рітейлери розпродадуть свої запаси фотогальванічних модулів, які вони закупили за менш вигідними цінами, обладнання почне дешевшати. Адже є, наприклад, Китай, який продає техніку ще дешевше. Можна очікувати стрімке зростання тих компаній, які продають обладнання, також тих, хто встановлює на домогосподарствах сонячні батареї, а також тих, хто встановлює системи накопичення.

Принаймні, так мало би бути в теорії. На практиці цілком може бути, що для кінцевого споживача ціна залишиться такою ж — адже продаж обладнання для сонячної енергетики все одно передбачатиме ПДВ.

Зменшення споживання — корисна несподіванка

Серед результатів змін на ринку електроенергії, які я очікую побачити в Україні, — зростання розподіленої генерації та серйозний стрибок цін на електроенергію. Розподілена генерація у нас і так зростає пришвидшеними темпами за рахунок дахових електростанцій на будинках споживачів. За результатами 2018 року їх було вже близько 6 000.

Зростання ціни кіловат-години в результаті впровадження нового ринку є дуже ймовірним — закон про ринок електроенергії передбачає усунення крос-субсидування до запуску ринку. Простими словами, це означає підвищення цін для побутового споживача і зниження для промислового. Однак, можливі й серйозні підвищення ціни для всього ринку — без них рідко обходиться лібералізація. Це може призвести до важливого і неочікуваного для енергетиків наслідку — скорочення споживання. І це сплутає карти традиційним гравцям ринку, які все ще діють в парадигмі "постійного зростання". Цікаво й те, що високі ціни на електроенергію будуть пришвидшувати розвиток розподіленої генерації та самогенерації. І традиційним гравцям ринку доведеться суттєво більше напружуватись, щоб запропонувати споживачам нову цінність.

На фоні цього варто згадати про цікаву світову тенденцію — декаплінг (англ. decoupling, "розділення"), послаблення зв"язку, кореляції між зростанням ВВП та викидами CO2 і використанням енергії.

Так, на початку 1990-х років у США зростання ВВП почало відмежовуватись від споживання енергії: графік останнього рухався суттєво нижче, аніж графік ВВП. Хоча до того між ними була лінійна залежність, і коли зростав ВВП з ним безрозривно зростало і споживання енергії. Тепер це змінилося, і зростання ВВП може досягати, наприклад, 5%, а зростання споживання енергії — лише 1%.

Скажімо, хто стане перезапускати старі радянські заводи, для роботи на яких вже навіть спеціалістів немає, але які споживають велетенську кількість енергії? Набагато простіше (і вигідніше) закупити нове обладнання, яке, до того ж, буде енергоефективним, просто тому, що ніякого іншого сьогодні на загальнодоступному ринку немає. А міжнародні партнери просто не бачать сенсу інвестувати в небезпечне застаріле обладнання — вони вважають це недоцільним і занадто ризикованим капіталовкладенням. Для багатьох із них інвестування в енергонеефективне обладнання просто заборонено внутрішніми документами щодо політики відповідальності за довкілля. В той же час, вони охоче виділяють грантове фінансування для компаній, що впроваджують кліматичні рішення.

Питання не в тому, чи будуть провали, а в тому, як на них реагуватимуть регулятори

Серед інших трендів, на які я очікую в Україні 2019 року — швидкий розвиток і збільшення флоту електромобілів. Можливо, ми побачимо спроби перевести громадський транспорт на електрику, скоріше за все, в невеликих містах. З"являться відповідні нові можливості для компаній, що допомагають українцям пересідати на електротранспорт.

Источник