Дозвіл у нотаріуса та контроль за об'єктами: яким буде містобудування після реформи ДАБІ

За останній час будівельна сфера вже втомилась від турбулентностей в законодавчому регулюванні, але вже вкотре настав новий виток реформи ДАБІ. Проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення надання адміністративних та інших послуг у сфері будівництва", який вже активно обговорюється експертами, вкотре пропонує докорінно змінювати будівельну галузь.

Оскільки законопроект є дуже масивним документом, пропоную зупинитись лише на ключових змінах, які він пропонує.

Подпишитесь на канал DELO.UA

Скасування містобудівних умов та обмежень, оптимізація будівельної галузі чи будівельне свавілля?

Останній рік для отримання містобудівних умов та обмежень (у разі наявності зареєстрованого права на землю і будівлю) необхідно подати лише 1 документ, проте кількість відмов у наданні їх постійно зростає, що заважає сталому розвитку урбаністики. На заміну містобудівним умовам та обмеженням пропонується ввести витяг з містобудівної документації, який надається органами містобудування та архітектури в порядку, визначеному Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Витяг буде містити відомості про функціональну зону та всі обмеження у використанні територій (земель), у тому числі гранично допустиму висотність, щільність населення, санітарно-захисні та інші охоронні зони.

Звісно, це зменшить контроль на етапі проектування, і ризики, невідповідності проекту містобудівній документації здебільшого ляжуть на замовника будівництва.

Додатково абсолютну позначку висоти для будівель, збудованих на підставі будівельного паспорту обмежили на рівні 12 м.

Ліцензії скасувати не можна залишити!

Ліцензії на спеціальні види робіт для будівельних компаній пропонується вивести з законодавчого поля, натомість пропонується створення інституту сертифікованих виконавців окремих видів робіт.

Дозвіл на будівництво у нотаріуса?!

Дозволи на будівництво для всіх класів наслідків планується отримувати шляхом подачі заяви та державної реєстрації права на виконання будівельних робіт.

Для об'єктів СС1 замовник може обрати такі моделі:

• подання заяви в паперовому вигляді через ЦНАП (державному реєстратору);
• подання заяви в паперовому вигляді нотаріусу;
• подання заяви в електронному вигляді особисто;

Для об'єктів СС2 та СС3 подавати заяву можна буде виключно в електронній формі.

При цьому перевірка даних, викладених в заяві буде проводитись автоматично за допомогою програмних засобів.

Введення в експлуатацію, контроль повертається!

Декларативний принцип приймання в експлуатацію для об'єктів СС1 планується скасувати, натомість всі об'єкти будуть прийматись в експлуатацію шляхом складання акту готовності об’єкта до експлуатації, який створюється з використанням Реєстру будівельної діяльності та підписується ЕЦП таких осіб:

1) замовника;

2) генерального проектувальника (проектувальника);

3) генерального підрядника;

4) особи, що здійснює авторський нагляд;

5) особи, що здійснює технічний нагляд;

6) особи, що провела технічну інвентаризацію;

7) суб'єктом містобудівного контролю.

Отже, всім цим особам в обов'язковому порядку доведеться мати електронні ключі для здійснення діяльності.

Також в процесі будівництва на кожну етапі робіт повинно бути виконане та завантажено до реєстру топографо-геодезичне знімання без якого здійснювати наступний етап робіт заборонено.

Приватні ДАБІ міф чи реальність?

І, напевно, однією з найголовніших пропозицій законопроекту є надання права юридичним особам здійснювати містобудівний контроль стосовно об’єктів із незначними наслідками СС1 (крім будівель житлових), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (крім об’єктів підвищеної небезпеки, ідентифікованих відповідно до Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки").

Для цього юридична особа повинна відповідати трьом критеріям:

1) мати у штаті за основним місцем роботи не менше трьох інженерів містобудівного контролю;

2) мати чинні укладені договори страхування цивільно-правової відповідальності;

3) бути внесеними до Реєстру будівельної діяльності.

У разі прийняття таких положень містобудівний контроль буде здійснюватися на основі господарських договорів.

Цілком імовірно, що більшість з положень запропонованого законопроекту будуть значно видозмінені на своєму шляху до сесійної зали Верховної Ради, але основні підходи до реформування і мінімізації державного контролю вже досить чітко прослідковуються в поточній редакції.

Маю надію, що фінал епопеї з реформуванням урбаністики вже видимий на горизонті подій і найближчим часом ми зможемо бачити чіткі правила гри на ринку будівництва.

Тарас Бондаренко

Источник