ТОП-3 способи, як IT-компанії долають дефіцит кадрів. І три ідеї, що можна зробити ще...

02.09.2021 9:33

ТОП-3 способи, як IT-компанії долають дефіцит кадрів. І три ідеї, що можна зробити ще...

Поки я пишу цю колонку, на українському порталі Djinni, який дозволяє розробникам анонімно шукати роботу, опубліковані 32 тисячі вакансій. Таку кількість потенційних IT-спеціалістів за два роки випускають усі українські університети разом взяті. Але випускають вони навіть не "джунів", в той час як ринку здебільшого потрібні "сеньйори" або хоча б "мідли".
Останні три роки IT-ринок в Україні зростав на 20% щорічно. Темпи можуть бути ще більш вражаючими, якщо освіта встигатиме за попитом на кадри. Все залежатиме, з одного боку, від активності держави, з іншого — від ініціативності бізнесів.

Читайте также: Стартовал в 17 и "пошло — поехало". Как Родион Ерошек запустил проект с оборотом в $5 млн

Подписывайся на самые важные новости в Telegram

Є три основні способи скоротити дефіцит IT-кадрів у окремо взятій компанії:

✅ хантити розробників у конкурентів;

✅ пропонувати зарплату, суттєво вищу за ринкову;

✅ інвестувати у освітні заходи.

Перші два способи швидкі, але не надто стабільні. Третій — довгостроковий та затратний, але від нього врешті виграє уся галузь.
Компанії вже зрозуміли, що підхід "я плачу державі податки, значить, нас мають забезпечити кадрами" не працює. Часто вони беруть питання підготовки спеціалістів у свої руки.

Наразі є три основні способи, як бізнеси власними силами скорочують дефіцит спеціалістів в IT:
1. Довчають кадри всередині компанії
Беремо "зеленого" випускника тільки з вишу, запускаємо його в свою корпоративну програму підготовки і через кілька місяців отримуємо навченого під свої потреби спеціаліста, якого вже можна підключати на проекти.
Тенденція не нова: так, гіганти IT-індустрії "вирощують" собі кадри в корпоративних університетах ще з 2010 року. Частина з них відкрили навчальні центри та університети, інші вибудували системні програми навчання для співробітників. За приблизною оцінкою, компанії з першої п’ятірки таким чином навчають та запрошують на роботу близько 5 тисяч спеціалістів щороку.
Втім це прерогатива не лише "монстрів ринку". Я бачив приклади, коли відносно невеликі компанії зі штатом у 100-500 людей та скромними бюджетами створюють "соковиті" освітні програми, беруть на стажування студентів та довчають їх у своїх тренінгових центрах. Таким компаніям потрібні десятки, а не сотні новачків. За цих умов навіть легше організувати курс з індивідуальним підходом та розроблений під поточні потреби компанії, аніж коли масштаби найму в десятки разів більші.

Загалом ми спостерігаємо справжній бум на внутрішні освітні проекти в IT. За моїми спостереженнями, лише протягом останнього року кількість компаній, які мають власні програми для навчання джунів, збільшилася вполовину. Конкуренція за кадри величезна, тож в освіту доводиться інвестувати.
2. Об’єднуються і вирішують проблему спільно
Інший хороший приклад — об’єднання компаній в межах кластерів та галузевих організацій. Багато цікавих проєктів реалізується під егідою асоціації спільними зусиллями провідних українських IT-компаній.

Об’єднуючи спеціалістів, бюджети та маркетингові потужності, вони розвивають ринок кадрів та діють стратегічно. Це можуть бути програми з профорієнтації школярів, робота з викладачами та конкретними закладами тощо.

Читайте также: Один специалист на 30 вакансий. Как в украинских IT-компаниях образовался дефицит кадров

3. Працюють з університетами

Варіантів такої співпраці є декілька. Зокрема йдеться про індивідуальні програми з конкретними університетами, коли студент частину часу проводить у виші, частину — у компанії, і за це йому зараховуються певні дисципліни та предмети. В більшості випадків такі студенти після випуску лишаються працювати у компанії, а з університету виходять вже попрацювавши на реальних проектах.

Другий варіант — коли компанії допомагають розробляти вишам освітні програми та залучають на стажування викладачів, щоб ті відчули справжні проблеми ринку та зрозуміли, з якими задачами доведеться стикатися їхнім студентам на практиці. Ряд провідних українських IT-компаній системно співпрацюють з адміністраціями, вишами та студентами. Також вони організовують курси для студентів та викладачів та беруть на стажування учнів.

Що ще могли б зробити компанії, щоб покращити ситуацію на ринку кадрів у IT? На мій погляд, є ще, як мінімум, кілька шляхів:
1. Інвестувати у дослідницькі (R&D) проекти в рамках університетів. Таким шляхом йдуть крупні бізнеси по всьому світу. Вкладаючись у науку, бізнес отримує не тільки більш розвинену економіку держави, а й спеціалістів, які після вишу вже мають більш прикладні навички та готові створювати нові рішення. Гадаю, в недалекому майбутньому інвестиції в університетську науку від бізнесу стануть постійною практикою в Україні. Але щоб це стало масовим явищем, потрібно підготувати для цього законодавство: вирішити проблемні питання авторських прав на такі розробки та прибрати зайву бюрократію у процесі фінансування вишів.
2. Компілювати технічні курси та бізнес-освіту. Не дарма програму МВА так цінують по всьому світу. В Україні стає все більше продуктових IT-компаній, а їм потрібні люди, у яких є не тільки технічні знання, а й бізнесові. Комбіновані навчальні програми, яких наразі доволі мало, могли б створити більш розвинений ринок таких спеціалістів.

Читайте также: "Мы получали опыт, только когда набивали шишки, и шли дальше", — Ден Дмитренко, Reface

3. Не хантити викладачів (або стимулювати їх продовжувати викладати хоча б частково). В умовах низької викладацької зарплати в державних вузах спеціалісти з технічними знаннями масово йдуть працювати у розробку. Рівень доходів неспівставний, тому у викладачів IT-спеціальностей все менше причин, щоб лишатися у професії. А завдяки тісній співпраці компаній з університетами почати працювати у галузі викладачу стає ще простіше.

Позбавивши виші кадрів, компанії ризикують лишитися без якісної "нової крові". Тож якщо викладач університету приходить влаштовуватися на роботу в IT, важливо зробити так, щоб він не кинув університет остаточно, а викладав хоча б частину свого часу. Це буде ситуація Win-Win як для університету, так і для компанії, а також для галузі в цілому. До того ж, такий викладач буде амбасадором своєї компанії серед студентів.
Сподіваюся, завдяки реформі IT-освіти, на порозі якої ми знаходимося, професія викладача цінитиметься вище, і ця проблема лишиться в історії.

Источник фото: Depositphotos

Источник

Читайте также