Законодавство про ветмедицину: чи зрушило питання з мертвого місця?

Вже більше трьох років триває процес розробки та експертного обговорення нової редакції закону "Про ветеринарну медицину". Верховна Рада нещодавно розпочала свою роботу і профільні комітети Верховної Ради вже оприлюднили свої плани роботи до кінця цього року.

Серед низки важливих ініціатив хочеться відмітити проєкт закону №3318 "Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин". Ще у червні його було проголосовано у першому читанні та рекомендовано до другого читання з доопрацюванням. А у вересні він має бути розглянутий аграрним комітетом ВР.

Кратко и по делу в Telegram

Варто зауважити, що, з одного боку, бізнес підтримує даний документ, адже він є одним із ключових як для ветеринарної галузі, так і для галузі тваринництва.

Водночас, до нього все ж є ряд критичних зауважень, які потребують доопрацювання. На жаль, без цього він буде "мертво народженим", тобто таким, який неможливо реалізувати. І ключовими для доопрацювання є три напрямки.

Що ж саме хвилює бізнес?

По-перше, реєстрація ветеринарних лікарських засобів. Важливим є збереження існуючої сьогодні системи реєстрації ветеринарних лікарських засобів, яка забезпечує рівність прав українських та міжнародних компаній. Законопроєктом пропонується обмежити можливість подавати документи на реєстрацію виключно українськими компаніями, що ускладнить доступ до українського ринку інноваційних ветеринарних лікарських засобів, оскільки перед їх реєстрацією необхідно буде спочатку створити в Україні свою компанію.

По-друге, імпорт ветеринарних лікарських засобів. Проєкт закону передбачає запровадження ліцензування виробництва та імпорту препаратів. Міжнародний бізнес підтримує дану ідею. Однак, для отримання ліцензії на імпорт необхідно провести інспектування заводу виробника та скласти список продуктів, які йому можна виробляти.

Якщо раптом завод почне виробляти новий продукт, процедуру інспектування всього заводу потрібно здійснювати повторно — аби перевірити, чи нічого не змінилось на виробництві. При цьому, міжнародна сертифікація таких компетентних органів країн ЄС та США до уваги не беруться. На додачу, кожна серія імпортного препарату повинна проходити дослідження в Україні — навіть якщо такі дослідження проводились в найкращих дослідницьких лабораторіях світу.

По-третє, запровадження системи фармакологічного нагляду. Дана система передбачає запровадження механізму постійного зв‎'язку між контролюючими органами, виробниками і ветеринарними лікарями. Комітет виробників ветеринарних препаратів Асоціації піднімає питання розробки цієї системи ще з 2016 року, проте, на даний час такої системи в Україні не існує.

Читайте также: Бизнес призывает не закрывать ветклиники и спецаптеки на время карантина — ЕБА

Законопроєкт передбачає її створення за два роки і одним з елементів такої системи має бути інформування в паперовому та електронному вигляді державні органи про виникнення всіх небажаних реакцій (які бувають серйозними та не серйозними) після застосування препарату в світі. До серйозних відносяться такі явища як смерть тварини, зараження продуктів харчування, захворювання людини, тощо. Їх бувають одиниці і кожна ретельно відслідковується міжнародними компаніями, а у разі виникнення в будь-якій країні, така серія відкликається по всьому світу.

Не серйозних реакцій буває по всьому світу до 1 000 000 в рік на один препарат, до них відносяться — слабкість тварини після уколу, почервоніння місця нанесення, тощо. Надсилання в паперовому вигляді українською мовою інформації про кожну з таких реакцій може повністю паралізувати діяльність контролюючих органів. Для розробки такої системи міжнародні компанії навіть готові виділили фахівців, які готові допомагати створювати та розвивати таку систему в Україні, але, нажаль, реакції від державі поки немає.

Читайте также: В Украине заблокировали рынок животных кормов

Комітет виробників ветеринарних препаратів неодноразово протягом минулого року направляв звернення зі своїми пропозиціями Міністерству аграрної політики, Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики. Пропозиції містять дуже прості речі, які мають на меті

1. Регламентувати роботу міжнародних компаній в Україні через свої офіційні представництва. Так, ветеринарне законодавство не повинно втручатись у господарський кодекс та ставити додаткові вимоги до бізнесу.

2. Визнати на державному рівні міжнародні стандарти виробництва ветеринарних препаратів та проведення лабораторних досліджень, замість придумувати свої власні стандарти, які не будуть визнані в світі.

3. Більш детально приділити увагу системі фармакологічного нагляду, зробити її такою, яка мінімізує корупційні ризики та дозволить підвищити прозорість на ринку ветеринарних препаратів.

Читайте также: Украина отреагировала на запрет ввоза мяса в Россию

Бізнес акцентує увагу, що прийняття законопроєкту в поточному варіанті призведе лише до здорожчання ліків для тварин та, одночасно, зменшення їх асортименту на українському ринку.

Тож сподіваємось, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та члени Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики звернуть увагу на пропозиції від бізнесу. Не варто забувати, що лікуючи тварину, ми тим самим забезпечуємо себе безпечними молоком, м‎'ясом, рибою медом та іншою тваринницькою продукцією. І саме це робить законопроєкт "Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин" надзвичайно важливим для всіх нас.

Источник